Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 29.03.2024, 04:10

Портфоліо Ткаченко А.М.

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 4
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Досвід

 

 

Опис педагогічного досвіду

на тему:

« Розвиток творчих здібностей учнів

засобами образотворчого мистецтва »

 вчителя  образотворчого мистецтва

 Коростенської загальноосвітньої школи  №13

Ткаченко Анжели Миколаївни

 

 

 

 

Розкажи — і я забуду, покажи — і я пізнаю,

 дай зробити самому — і я зрозумію.

Китайське прислів’я

 

.          

       Мистецька спадщина має унікальні можливості впливу на людину, тому я розглядаю її як універсальний засіб особистого розвитку школярів, виховання в них системи цінностей, збагачення емоційно-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу.

       Проблемною темою є «Розвиток творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва».

           Метою роботи над проблемою  є визначення дидактичних умов оптимальної організації навчально-виховного процесу з наочно-методичним забезпеченням художніх способів дій учнів, спрямованих на формування та розвиток творчості особистості; вивчення, систематизація  та узагальнення матеріалів, що містяться в літературних джерелах з питань окресленої теми та проблеми.

       Актуальність визначеної проблеми  полягає в реалізації завдань з розвитку творчих здібностей учнів, що переростає  в потребу самовдосконалюватися, самовиражатися і творчо зростати.

       Мета і загальне завдання передбачають вивчення та розгляд таких завдань:

• вивчення науково-методичної літератури та передового педагогічного досвіду з питань окресленої теми та проблеми;

•  розгляд наукових положень художньої педагогіки з питань розвитку та формування творчої здібності в процесі художнього навчання учнів;

•   оформлення результатів практичної дослідницької роботи у вигляді візуальних матеріалів ( електронних, наочних таблиць).

     Проблему  творчого розвитку особистості досліджували  Б.Ананьєв., О.Комаровська, В.Рагозіна, а  методичні  підходи до аналізу  процесу виховання творчої особистості  І.Бех, Л.Божович, Г.Костюк, а також теорія творчого розвитку особистості Л.Виготського.

      Школа естетичного виховання пройшла довгий шлях розвитку від авторитарного диктату до формування творчої особистості, яка орієнтується в інформаційному потоці та спрямо­вана на гармонізацію духовних і матеріальних вимірів сучасного життя. Заснована на принципах гуманізму, на домінанті загальнолюдських цінностей, науковості, творчості система естетичного виховання художня педагогіка має великі потенційні можливості, заслуговує на детальне вивчення і творче використання.

      Професор М.Лещенко зазначає, що саме мистецтво розглядається фахівцями як ефективний засіб збереження, самореалізації особистості учня, діагностики і розвитку його обдаровань.

Атмосфера творчості, акцентування особистісного, неповторного — передумова для розкриття духовного потенціалу, виховання справжньої творчої індивідуальності.

      Оскільки на уроках з образотворчого мистецтва широкі можливості надаються творчому самовираженню учня, то він може самостійно вибирати тему, шлях інтерпретації. Заслуговує на увагу методика добору тематики художньої діяльності. Існує правило, відповідно до якого вчитель зобов'язаний забезпечити у класі розробку привабливих для учнів ідей, розбудити в школярів бажання творчості. Зусилля вчителя у процесі підготовки уроку мають бути спрямовані на вибір найбільш дійових стимулів шкільних занять. Існують різні способи класифікації стимулів. Найзручнішою для користування є класифікація залежно від завдань уроку. За такого підходу виділяються чотири групи сти­мулів:

1) для зміцнення сенсорної чутливості;

2) для розвитку пам'яті, уяви;

3)для забезпечення ознайомлення учнів із різними художніми матеріалами;

4) для сприяння оволодінню художньою технікою.

      Для здійснення керівництва навчальною діяльністю учитель має володіти, як мінімум, п'ятьма видами художньої техніки: рисунком, живописом, ліпленням, виготовленням гравюр і декоративно-прикладною творчістю. Навчання малювання, на думку учених, особливо важливе для дитини, бо вміння висловити свої думки, почуття за допомогою малюнка необхідні для представників різних професій, а не тільки для художників. Методика викладання малювання ґрунтується на концепції, яка стверджує, що навчити малювати можна кожного школяра, але виховати справжнього майстра набагато складніше. Весь процес навчання малювання спрямований на виявлення обдарованих дітей і розвиток творчих здібностей кожної дитини.

      Художні матеріали, що використовуються для образотворчої діяльності, досить різноманітні. Це кольорове чорнило і кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, туш. Малюнки виконуються на папері, картоні, пластику, дереві. Всіма засобами педагог заохочує особистісну інтерпретацію учнями зображуваного об'єкта. Технікою малюнка школярі оволодівають на такому рівні, який їм необхідний для творчого самовираження.       Простежується чітка послідовність дій педагога: спочатку за­цікавити дитину, стимулювати бажання творити, а потім навчити техніки, яка необхідна для реалізації творчого задуму. Головним є не результат діяльності учня, а сам процес залучення його у творчу атмосферу. У процесі викладання техніки малюнка учитель повинен бути готовим використати методи прикладу, імітації, обговорення, аналізу, інсценізації.

     Учителям рекомендують проводити заняття під музику, яка повинна бути ритмічною, різноманітною, але не дуже швидкою. Наголошується, що учні здатні інтерпретувати на папері слухові образи, які в них виникають.

Дітей привчають створювати цілісні композиції, ознайомлюють з поняттям «близької! далекої перспективи». Цьому сприяє вдало дібрана учителем тематика композицій для школярів різного віку.

      Цікавим аспектом цих досліджень є вплив емоційної сфери дитини на творчий розвиток особистості.

     Я глибоко переконана, що емоції тісно пов'язані з почуттями дитини, тому на своїх уроках намагаюсь запалити творчий вогник до створення власних творів. Як кожна творча особистість,  я створила філософію своєї діяльності:

       1. Шкільний вчитель… Саме на нього покладається відповідальність за долю підростаючого покоління. Я  - учитель образотворчого мистецтва, і знаю, яка відповідальність лежить на мені. Саме тепер, коли в нашому суспільстві такий складний період, потрібна людина творча, ініціативна, смілива. Вже сьогодні складаються умови    для оновлення методик кожного предмета.

      2. Я щаслива, що викладаю предмет образотворчого мистецтва у ЗОШ

№ 13.    У 2006 році   закінчила   Вінницький педагогічний університет ім.Коцюбинського і з тих пір працюю вчителем образотворчого мистецтва, є керівником гуртка «Пензлик-Веселкарик», викладаю уроки художньої культури.

      3. Кожна дитина – це унікальна особистість,  отож пріоритет – її інтересам і запитам. Зробити все, щоб кожен учень прагнув не лише мати добрі знання з образотворчої грамоти, а й намагався самовдосконалюватись, реалізуватись як творча особистість.

      4.Обов'язок кожного вчителя  не тільки навчати дітей висловлювати свої задуми за допомогою художніх матеріалів,  але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних надбань, які залишились у спадок від наших предків.

     5. Урок – це радісне відкриття прекрасного.      

 

      Готуючись до уроків, відповідно мети та цілей, я визначаю оптимальну форму діяльності для як себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, поєдную такі види мистецтва, як музика, література та інші. Розумію, що емоційний настрій на уроці є важливим фактором і створюється за допомогою живих звуків і слів, фарб, форми, ритму, рухів. Впевнена, що в цьому процесі діти повинні бути спостерігачами і активними учасниками. Слова, звуки, рухи мають виникати на очах дітей у живому видінні і по можливості їхніми власними силами, їх голосами, очима, руками.

      У роботі використовую колективну та індивідуальну форми роботи, коли кожна дитина виконує свою роботу, втілюючи в ній свій задум. Якщо ж дитині важко самостійно ухвалити рішення, я допомагаю їй — навідними питаннями, бесідою або пропозицією свого варіанту для втілення задуму, але при цьому враховую особливості кожної дитини і скореговую втручання. Наприклад, одна дитина робить все емоційно, прагнучи як найшвидше закінчити роботу (тут необхідно звертати увагу не на кількість виконаної роботи, а на якість). Інший же робить поволі, боячись зіпсувати роботу (тут можна підбадьорити дитину, вселити упевненість в його силу). Якщо ж у дитини залишилася боязнь перед початком роботи, я можу працювати з ним нарівні, як би в чотири руки. Враховуючи індивідуальні інтереси кожної дитини, по можливості надаю вибір вподобаної техніки діяльності.

     Найбільш успішна спільна діяльність на заняттях з образотворчого мистецтва реалізується в колективній творчості дітей, оскільки вона більше містить в собі творчий початок. Частіше всього колективні переживання асоціюються у дітей з радісними емоціями. В колективній праці дитина усвідомлює, що в загальній роботі є і його частка внеску, частинка його «я».

     Колективну форму співпраці можна використовувати у всіх вікових групах, починаючи з молодшого віку. Систематичне і цілеспрямоване педагогічне керівництво підвищує рівень активності дітей. Для цього я поступово ускладнюю тематику занять, що спонукає дітей до сумісних дій.

     Спочатку об'єднуються індивідуальні роботи в загальні. В подальші заняття включаю ігрові ситуації, примушуючи дітей об'єднуватися в сумісні дії. Наприклад, використовувався такий вид сумісної діяльності, як малюнок на загальних листах «Квіти на лужку». Діти, варіюючи готові роботи, різноманітні форми, вчаться створювати барвисті композиції. Мимовільно діти починають придивлятися до того, як працюють товариші, з'являється бажання спробувати зробити так само. Це створює основу для завдань, виконання яких залежить від узгодженості дій всіх учасників.

      Художня діяльність — це важливий засіб етичного, естетичного виховання дітей. Твори образотворчої творчості багатообразні. Кожний твір наповнений красою, добром, радістю; він несе в собі фантазію, захоплюючи дітей і дорослих в світ казки.

      Заняття можна організувати з різними казковими ефектами, використовувати музичний супровід.

     У своїй роботі я використовую креативні завдання, які спонукають дитину до творчого самовираження, розвитку нестандартного мислення, пошуку нетрадиційних способів їх рішення. "Розумний, глибокий аналіз - перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!" - ці слова В.Сухомлинського для мене стали дороговказом. Під час уроку за спостереженнями і уявою з темі «Перспектива», створюю в учнів відповідний настрій, використовую бесіди, вірші, загадки. На інших уроках вчу цілеспрямовано замислюватися і сприймати картини чи інші мистецькі твори, аналізувати їх  з тим, щоб моделювати, імпровізувати і втілювати свої задуми в практичній діяльності.

      «Завдання наставника: не інформувати, а формувати», - зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель. Я як вчитель-художник на уроках образотворчого мистецтва прагну завжди створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу і як справжня фея, намагаюсь обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного з глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості.

      Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому створюю шляхом використання різноманітних типів нестандартних уроків. Часто на уроках застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти. Творча гра є одним з важливих видів діяльності. "Уяви собі" - це гра, де треба  словами розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві. Наступна гра "Розшукаємо друга, що згубився" (дитина дає словесну характеристику товаришеві, а ми намагаємось його знайти серед дітей), або захоплююча детективна гра, де складається фоторобот.

      У своїй роботі використовую завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом

      У 5 класі під час проведення уроку-подорожі "Мандри вітрильника" відповідну цікавість створює музика, де чути шум моря. Учні розпізнають та

характеризують твори пейзажного жанру (марину), порівнюють кольорову гаму - шторм (холодна), штиль (тепла); виконують творче завдання за допомогою художніх засобів та правил композиції у живописі; за розгаданим кросвордом перевіряється засвоєний матеріал.

      Поєднання дедуктивного та індуктивного методів надає певної гнучкості мисленню дитини, допомагає їй розв'язувати більш складні завдання, розвивати творчі здібності. Так, після прогулянки в сад, де діти вчились розрізняти відтінки осінніх фарб, збираючи листочки з цікавим кольоровим поєднанням, розпочинається робота з техніки колажу. Учні з інтересом створюють композицію навколо якогось об'єкта, сухої гілки. Це розвиває в них здатність уявляти як цілісний образ, так і його складові.

     Для домашнього завдання завжди пропоную проводити цікаві спостереження в природі. Так, до теми «У селянському дворі», у 5 класі учням даю завдання поспостерігати за поведінкою та звичками тварин, птахів, а на наступному уроці учні зображають їх образи за допомогою паперової пластики, скульптури, що розвиває творчу уяву, фантазію, образне мислення.

      Виконання будь-якої роботи закінчую аналізом та оцінюванням. Найчастіше використовую взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен розвивається і як художник, і як особистість, та  потребує від учня вияву критичності й незалежності суджень.

       Під час проведення підсумкових уроків використовую тестові вправи, кросворди. Вони сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).

       Працюю індивідуально і з обдарованими дітьми. Учнівські роботи виконуються в різних техніках: це створення композицій та листівок квілінгом, витинанкою, аплікацією та ін. Навчаю учнів виконувати малюнки на мокрому папері, акватипію...

      У школі діє змінна експозиція учнівських робіт. Учні разом з батьками радіють своїм успіхам. Вони вселяють упевненість в дитину і спонукають її ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.

      За допомогою використання  різних форм та методів навчання учні набувають певного досвіду, що переростає в духовну  потребу самовдосконалюватися, самовиражатися та творчо зростати.

      Отже, образотворче мистецтво  -  один із засобів творчого розвитку учнів. У процесі своєї роботи  я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних

педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

      Вважаю, що мені теж є із чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у конкурсах, та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні.

     «Творчість, - писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається зі своїм духовним надбанням».     Тому для мене гаслом є слова:

             Живи, добро звершай, та нагород за це не вимагай. Хай оживає істина стара. Людина починається з добра!

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz